Чому потрібна туристична статистика?

Мар’яна Олеськів, голова Державного агентства розвитку туризму України

У кожному виступі, на кожній зустрічі, у кожному інтерв’ю я говорю про туристичну статистику, якої досі немає в Україні. Важливість збору таких даних розуміє бізнес, але донедавна зовсім не сприймала держава. Все тому, що туризм не розглядали як галузь економіки, яка потребує маркетингу та серйозного планування. І це при тому, що туризм може давати до 10% ВВП.

Про важливість туристичної статистики говорять на всіх тематичних конференціях. Але базуються при цьому на даних інших держав, і жодного (!) разу не наводили жодної (!) цифри саме з України. Хоча був цілий відділ економічної аналітики, статистики, стандартизації та науки департаменту туризму та курортів МЕРТ, який збирав всю туристичну інформацію. Але цих даних немає у відкритому доступі, як це існує в інших країнах, де є доступна аналітика та всі необхідні показники по туризму.

Створення сателітного рахунку по туризму згадується ще з 2000 року у прийнятій програмі інтеграції України до Євросоюзу, відповідно до рекомендацій ООН та Всесвітньої організації туризму. На папері сателітний рахунок був створений у 2017 році, навіть Держстатом були затверджені методологічні положення зі складання допоміжного рахунку по туризму в Україні. В межах виконання угоди про асоціацію з ЄС у нас також було зобов’язання про розроблення та затвердження наказів Держстату щодо оновлення методології по сателітному рахунку. Станом на грудень 2018 року відзвітовано, що на 100% виконано наші зобов’язання перед ЄС. Відповідно, на папері документально наче все створено, накази є, розроблено методологію, затверджений сателітний рахунок, його форма. А насправді нічого не збирається, не видається, сателітний рахунок не розробляється і не працює.

Без цих цифр неможливо здійснювати жодного стратегічного планування. Ми не знаємо, куди і скільки саме їде туристів, де вони зупиняються, місця найбільшого притягання та сезонність відвідування. Натомість існують суб’єктивні думки експертної спільноти та поодинокий збір інформації, які при порівнянні дуже часто не співпадають. Щоб планувати маркетингові активності та вимірювати їх ефективність, треба розуміти, що цікавить туриста, чому саме це місце, в який період, з якої країни чи регіону він до нас приїхав, де і на скільки часу зупинився і так далі. До сьогодні в Україні в принципі не було маркетингу держави у сфері туризму. Лише спроби брати участь у міжнародних виставках, ефективність яких досі ніхто не виміряв.

Існує ще одна проблема – нерелевантність даних. Більшість інформації подається до Держстату у паперовому вигляді, що потребує багато часу на обробку даних вручну. При цьому втрачається актуальність цифр. Для нас зараз дуже важливо створити систему, до якої будуть надходити всі дані по туризму та акумулюватися на сателітному рахунку.

Сьогодні з’явився шанс нарешті реалізувати цей проект. На урядовому рівні є розуміння його важливості та необхідності. Зокрема, одним із перших цю ідею ще кілька місяців тому підтримав міністрів Кабінету Міністрів Олег Немчинов, який курує, зокрема, і Держстат. Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, розуміючи всю проблематику туристичної галузі, піднімає питання створення сателітного рахунку. Сьогодні ведеться комунікація з Держстатом на рівні керівників структурних підрозділів, щоб зробити зручну форму подачі та аналізу даних. Саме тому зараз ми активно співпрацюємо з Мінцифрою щодо того, як це все реалізувати в рамках діджиталізації органів державної влади. 

Статистичні дані мають оновлюватися як по великих регіонах, областях, так і по окремих містах та навіть громадах. Крім державних структур, така інформація також потрібна органам місцевої влади та бізнесу для аналізу та  детального планування розвитку туризму. Важливо, щоб ці дані були відкритими (окрім персональних), а всі бажаючі онлайн змогли зайти в систему, знайти необхідне та відфільтрувати інформацію за своїм запитом. Інвестор, який бажає вкладати кошти в туристичний бізнес України, бачить ці цифри, і розуміє, в якому регіоні йому цікавіше реалізувати проекти. Наприклад, як це працює у Фінляндії. Зараз в усьому світі реалізується політика Open Data, і ми слідуємо цим трендам. 

Наша мета – заповнити туристичний сателітний рахунок, щоб мати вже річні дані за 2021 рік, а помісячно – з 2022-го.

Інформація із закладів розміщення – це одна із частин збору даних, але саме вона є архіважливою для багатьох рішень в маркетингу. Більшість європейських країн збирають її автоматично із систем бронювання готелів. Ці дані щоденно передаються в Євростат. Наприклад, якщо проходить великий фестиваль, дуже легко отримати інформацію, наскільки збільшилось проживання в готелях і з яких країн приїхали туди туристи. На сьогодні у нас відсутній інструмент для збору таких даних.

Держстат має інформацію по турагентах та туроператорах, по кількості прийнятих та відправлених туристів, по закладах розміщення, але ці дані – РІЧНІ та надходять із суттєвим запізненням. І, на жаль, не всі подають їх достовірно.

Сьогодні від коронакризи потерпає туристична галузь. Ці дані могли б нас оперативно зорієнтувати, кому потрібно допомогти та оцінити реальні втрати у галузі туризму. Натомість є нерелевантні цифри, які сьогодні подають нечесно, туроператори/готелі не приховують, що вони занижують кількість туристів, яких вони приймають/відправляють. Зокрема, ДАРТ доклав багато зусиль для надання грантової підтримки турбізнесу, проте не менш складним стало формування критеріїв відбору. Дивуєтесь, чому там стоїть цифра 500 туристів в рік? Все просто: приймають в рік 10 000, а декларують 500. Хоча всі розуміють, що жодна компанія б не вижила, приймаючи 40 туристів на місяць. Далеко ми з такими цифрами не поїдемо.

Зробимо все, щоб починаючи з 2023 року, наші КРІ базувалися на таких показниках:

  • Річний та місячний показники ліжко-ночей проживання в засобах розміщення (національний і по регіонах).
  • Річний показник по кількості ліжко-місць в засобах розміщення (національний і по регіонах; по типах засобів розміщення).
  • Місячна завантаженість засобів розміщення (по типах засобів розміщення).
  • Загальний оборот та показник зростання вибраних галузей, що відносяться до туристичних (річні дані, національний і по регіонах).
  • Надходження від в’їзного та внутрішнього туризму (річні дані, національний рівень).
  • Співвідношення надходжень від в’їзного туризму до витрат на виїзний туризм (річні дані, національний рівень).
  • Витрати громадян України на подорожі з мінімум однією ночівлею. Загальні, розділені по напрямках: внутрішній туризм, виїзний туризм (річні дані, національний рівень).
  • Співвідношення завантаженості готелів та інших засобів розміщення в найбільш активний та найменш активний місяці (національний рівень, по регіонах).
  • Кількість ліжко-місць в засобах розміщення на 1000 місцевих мешканців (річні дані, по регіонах).
  • Кількість ночівель в колективних засобах розміщення на 1000 місцевих мешканців (річні дані по країнах походження (резиденти/нерезиденти), по регіонах).
  • Середня тривалість перебування в засобах розміщення (річні дані по країнах походження, і по регіонах).
  • Кількість подорожей туристів (резидентів та нерезидентів) розділено по часу перебування (1-3 ночі, 4 та більше ночей), по регіонах та по меті поїздки (бізнес, відпочинок) (річні та місячні дані).
  • Кількість осіб, зайнятих в туристичній галузі: загалом, по статі, віку, освіті, зайнятості (річні дані, національний рівень та по регіонах).

Днями відбулося перше засідання робочої групи, куди входять представники Держстату, НБУ, Держприкордонслужби, МКІП, МЗС, Мінекономіки. З Мінцифрою працюємо над максимальною діджиталізацією збору туристичної  статистики. Є ще багато питань, але ми повинні зробити все можливе, щоб сателітний рахунок не залишився на папері, а працював на економіку країни.

Джерело: Іnterfaх-Україна